30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек.
Всеукраїнський день бібліотек відзначається 30 вересня згідно з Указом Президента України № 471/98 від 14 травня 1998 року.
Перші бібліотеки в Київській Русі почали відкриватися при церквах і монастирях після прийняття християнства в 988 році. Найбільшою і найбагатшою у той час була бібліотека Софії Київської, заснована у 1037 році Ярославом Мудрим. У цілому в бібліотеці налічувалося до 900 томів рукописних книг - грандіозна для середньовіччя кількість.
Книги, які виходили з майстерень Софійського собору, стали основою інших бібліотек, зокрема величезної бібліотеки Печерського монастиря, яка з кінця 11 століття стала найбільшим центром культурного життя Київської Русі.
Під час монголо-татарського нашестя книги загинули у війнах і пожежах. З тих часів збереглися лічені екземпляри бібліотеки Софії. Найвідоміші: Рейнське євангеліє (яке донька Ярослава Мудрого Анна вивезла до Франції з Києва. На цій книзі приносили клятву французькі королі, а в даний час дають клятву президенти Франції), Остромирове євангеліє (1056-1057), два Ізборники 1073 та 1076 років, Мстиславове євангеліє 12 століття.
У Західній Україні активний бібліотечний рух починається зі створення галицько-волинського князівства (приблизно з 13 століття). При дворі князя Володимира Васильковича - книжника і філософа - існувала величезна книжкова майстерня.
З появою книгодрукування в середині 15 століття відбуваються великі зміни в усьому європейському книговиданні і, звичайно, у бібліотечній справі. Значний розвиток бібліотеки придбали в 16 столітті, великі книгосховища з'явилися при школах в Острозі й у Львові. У 17 столітті була організована бібліотека Київської академії. У 18 столітті значні бібліотеки мали заможні благородні пологи, козацькі старшини, єпископи, монастирі, різні школи.
У другій половині 19 - початку 20 століття в Західній Україні, яка входила на той час до складу Австро-Угорщини, діяла мережа культурно-освітніх осередків «Просвіта». Це суспільство вже в 1914 мало по всьому краю 78 філій, 2944 читальні. У 1914 році власні читальні діяли у 75% українських населених пунктах Галичини, в 1939 році мережею філій та читалень «Просвіти» було охоплено 85% західноукраїнських земель.
У радянські часи бібліотечна справа стала частиною державної політики.
Сьогодні в Україні нараховується близько 40 тисяч бібліотек. Серед ведучих - Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна парламентська бібліотека України, Державна бібліотека України для дітей, Державна історична бібліотека України та інші.
Кількість бібліотечних працівників становить більше 53 тисяч чоловік. Послугами книгосховищ користуються більше 17 з половиною мільйонів читачів.
Перші бібліотеки в Київській Русі почали відкриватися при церквах і монастирях після прийняття християнства в 988 році. Найбільшою і найбагатшою у той час була бібліотека Софії Київської, заснована у 1037 році Ярославом Мудрим. У цілому в бібліотеці налічувалося до 900 томів рукописних книг - грандіозна для середньовіччя кількість.
Книги, які виходили з майстерень Софійського собору, стали основою інших бібліотек, зокрема величезної бібліотеки Печерського монастиря, яка з кінця 11 століття стала найбільшим центром культурного життя Київської Русі.
Під час монголо-татарського нашестя книги загинули у війнах і пожежах. З тих часів збереглися лічені екземпляри бібліотеки Софії. Найвідоміші: Рейнське євангеліє (яке донька Ярослава Мудрого Анна вивезла до Франції з Києва. На цій книзі приносили клятву французькі королі, а в даний час дають клятву президенти Франції), Остромирове євангеліє (1056-1057), два Ізборники 1073 та 1076 років, Мстиславове євангеліє 12 століття.
У Західній Україні активний бібліотечний рух починається зі створення галицько-волинського князівства (приблизно з 13 століття). При дворі князя Володимира Васильковича - книжника і філософа - існувала величезна книжкова майстерня.
З появою книгодрукування в середині 15 століття відбуваються великі зміни в усьому європейському книговиданні і, звичайно, у бібліотечній справі. Значний розвиток бібліотеки придбали в 16 столітті, великі книгосховища з'явилися при школах в Острозі й у Львові. У 17 столітті була організована бібліотека Київської академії. У 18 столітті значні бібліотеки мали заможні благородні пологи, козацькі старшини, єпископи, монастирі, різні школи.
У другій половині 19 - початку 20 століття в Західній Україні, яка входила на той час до складу Австро-Угорщини, діяла мережа культурно-освітніх осередків «Просвіта». Це суспільство вже в 1914 мало по всьому краю 78 філій, 2944 читальні. У 1914 році власні читальні діяли у 75% українських населених пунктах Галичини, в 1939 році мережею філій та читалень «Просвіти» було охоплено 85% західноукраїнських земель.
У радянські часи бібліотечна справа стала частиною державної політики.
Сьогодні в Україні нараховується близько 40 тисяч бібліотек. Серед ведучих - Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна парламентська бібліотека України, Державна бібліотека України для дітей, Державна історична бібліотека України та інші.
Кількість бібліотечних працівників становить більше 53 тисяч чоловік. Послугами книгосховищ користуються більше 17 з половиною мільйонів читачів.
Криниця знань чи джерело —
До них дорога недалека.
Ця дивина, — як НЛО,
Під назвою БІБЛІОТЕКА!
До книги, потяг, нас веди,
Їм варто низько уклонитись,
Хто знов джерельної води
Нам досхочу дає напитись!
До них дорога недалека.
Ця дивина, — як НЛО,
Під назвою БІБЛІОТЕКА!
До книги, потяг, нас веди,
Їм варто низько уклонитись,
Хто знов джерельної води
Нам досхочу дає напитись!
Шановні бібліотекарі!
Прийміть найщиріші вітання з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек. Це свято свідчить про глибоку повагу народу до своєї духовної спадщини, освіти, науки і культури, а також про визнання історичної ролі бібліотеки в житті суспільства.
Сьогодні книгозбірні – це інформаційні, культурні, освітні заклади, які роблять вагомий внесок у розвиток українського державотворення, сприяють розбудові громадянського суспільства.
Справжніми помічниками та порадниками на шляху до вершин знань і мудрості народу є бібліотекарі – вірні збирачі духовних скарбів, провідники у світ нового і непізнаного. Саме ви, бібліотекарі, допомагаєте читачам бути обізнаними у сучасних проблемах, пізнавати реальну картину світу. Нині бібліотеки є тими інформаційними ланками, які поєднують читачів і управлінські структури, роблять діяльність органів влади прозорою і відкритою для населення. Подальший розвиток бібліотечної справи – це запорука розвитку суспільства.
Бажаємо вам, шановні бібліотекарі, творчої наснаги, міцного здоров’я, натхнення, радості, щастя, добра і нових успіхів у вашій благородній просвітницькій справі.
Немає коментарів:
Дописати коментар